День українського кіно
ДНЗ “Вишнівецький професійний ліцей” з нагоди ДНЯ УКРАЇНСЬКОГО КІНО під відкритим небом не лише дивились “Захар Беркут”- фільм за твором геніального Франка, який озвучує вічну істину: з ворогом потрібно битися, і аж ніяк не домовлятися! Розмовляли з учнями про людські ціннності та життєві пріорітети, про значення творчості Довженка для української культури, про силу слова Каменяра..
Традиційно другої суботи вересня в нашій країні відзначають ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОГО КІНО. Це свято започатковано відповідно до Указу Президента України від 12 січня 1996 року № 52/96 «Про День українського кіно». Український кінематограф бере початок ще з кінця ХІХ століття, коли в 1893 році механік Одеського університету Йосип Тимченко на три місяці раніше за Едісона й більше ніж за рік раніше братів Люм’єрів сконструював кінознімальний та кінопроєкційний апарати. Кілька років по тому, в Харкові Альфред Федецький зняв кілька короткометражних картин і 2 грудня 1896 у приміщенні Харківського оперного театру (тепер обласна філармонія) провів перший в Україні публічний кіносеанс. Наша держава знана у світі потужною школою поетичного кіно, всесвітньовідомими іменами Олександра Довженка, Сергія Параджанова, Юрія Ільєнка та багатьма іншими талановитими майстрами. Ми горді з того, що нині українське кіно вийшло на новий рівень. Адже після десятиліття хронічного недофінансування та практично ігнорування, сьогодні українське кіно зазнає відродження. За останні роки знято низку картин, які зайняли призові місця на міжнародних кінофестивалях, в яких домінує національна ідея. Вони сповнені роздумів над долею України, героїчною і трагічною її історією та сьогоденням, втілюють яскравий український національний характер, відіграють важливу роль у вихованні підростаючого покоління. За роки незалежності України наше кіно пройшло чимало випробувань і в останнє десятиліття впевнено заявляє про себе на світовому кіноринку. Варто згадати хоча б фільми Сергія Лозниці, Мирослава Слабошпицького, Марини Вроди, Олеся Саніна, Михайла Іллєнка, Ахтема Сеітаблаєва. Сьогодні з’явилось багато цікавих фільмів, які варті уваги найвимогливішого глядача.Першу екранізацію «Захара Беркута» датовано 1971 роком. Її режисером був Леонід Осика, сценарій написав Дмитро Павличко, а у головних ролях знялися Василь Симчич, Іван Миколайчук, Костянтин Степанков, Борис Брондуков, Іван Гаврилюк, Антоніна Лефтій та інші. І майже через 50 років кіношники знову звернули увагу на повість І. Франка. Зокрема вона потрапила під приціл українських та американських кінотворців. Спільне виробництво, звичайно, вплинуло на кінцевий продукт. Насамперед це вилилося у вражаючий та рекордний для українського кінематографу бюджет у 131 мільйон гривень, 30 мільйонів з яких виділило Державне агентство України з питань кіно. Режисерське крісло розділили між собою Ахтем Сеітаблаєв та Джон Вінн. Головні ролі зіграли іноземці: Роберт Патрік (Захар Беркут), Томмі Фленаган (Тугар Вовк), Роккі Майєрс (Іван Беркут), Поппі Дрейтон (Мирослава), Алекс МакНіколл (Максим Беркут), Елісон Дуді (Рада Беркут). Українські актори Андрій Ісаєнко (Петро), Олег Волощенко (Гард), Аліна Коваленко (Росана), Віктор Жданов (Хорун), Олег Стефан (Левко) та інші зіграли другорядних персонажів. Втім, варто зазначити, що вони з ними впоралися блискуче і точно запам’ятаються глядачам, і не лише українським.
Щиро дякую@Бабачук Людмила Іванівна,@Господарисько Юрій Андрійович,@Шушкевич Сергій Вікторович,@Сафіян Ксеня Петрівна,@Шаповал Марія Іванівна.
