ІСТОРІЯ ПТУ – 5 смт. Вишнівець

Своєю історією Вишнівецька професійна освіта сягає в середину 20-х років 20-го століття. Військові події початку століття завдали великої шкоди економіці краю, особливо сільському господарству. Багато дрібних підприємств було закрито. Безробіття і малоземелля змусило багатьох людей покинути домівки та емігрувати до Канади, США, Бразилії та ін. країн.

Вишнівець, на той час, залишався містечком де ремесла і торгівля традиційно розвивалися. Враховуючи потреби регіону Сеймик Кременецького повіту прийняв рішення про відкриття тут в 1925 році ремісничо – промислової школи. Даний навчальний заклад розмістили в приміщеннях Вишнівецького палацу. Підготовка велась по двох спеціальностях: столяр і слюсар. Навчання тривало три роки. Учні з дальніх сіл, згадує випускник, а згодом і зав майстернею РПШ Зубюк Григорій Степанович, проживали в гуртожитку. В школі працювала їдальня. Навчання велось на польській мові. Заняття проходили в два етапи: до обіду — теоретичні заняття, після обіду – практичні. Учні других і третіх курсів були безпосередньо зайняті в ремонті с/г реманенту: віялок, молотарок, плугів, січкарень, пізніше і тракторів. Виготовляли і продавали свої вироби. Столярі займалися виготовленням меблів. Шафи, серванти, скрині, столи, ще і сьогодні є в користуванні жителів Вишнівця. Випускники, що набули достатнього рівня і навиків в роботі але не змогли знайти роботу, залишалися при РПШ челядниками.

В 1929 році тут же було організовано і сільськогосподарську школу. Навчання тривало один рік. Вона розмістилася в іншому крилі палацу. Учні одержували необхідні знання з рільництва, садівництва, тваринництва. Для практичних занять рільнича школа мала свою землю і невелику ферму до десяти корів.

Плата за навчання відносно була не великою. В ремісничо – промисловій школі за рік 30 – злотих, в рільничій школі – значно меншою. Проте багато батьків не в змозі були повністю оплатити навчання.

Великих змін зазнала професійна освіта західних областей після 17 вересня 1939 року. На воз’єднаних територіях почалася реорганізація освіти згідно освітньої системи УРСР. Навчання стало безкоштовним. Викладання навчальних предметів проходило на українській мові. Професійну освіту змогли здобувати і дівчата. Згідно 10 п. Постанови Раднаркому УРСР «Про реорганізацію початкових і середніх шкіл на території України» від 4.09.1940 року професійні школи реорганізовувалися в технікуми. Так в 1940 році у Вишнівці на базі РПШ і рільничої школи був створений сільськогосподарський технікум.

Фашистська окупація України в 1941 році внесла свої корективи в розвиток ПТО. Гітлерівці розглядали українців, як джерело дешевої робочої сили і прихильно ставилися до роботи професійної школи. Їм потрібні були кваліфіковані працівники. З вересня 1941 року Вищнівецька ПТШ продовжувала працювати.

Відповідні структури гестапо СД відповідали за вивіз молоді на роботу в Німеччину, контролювали роботу професійної школи. Зондерс фюрер Штрель -контролював роботу промислової школи Вишнівця. Навчання велось на українській мові, але з обов’язковим вивченням німецької. Почалася перекваліфікація слюсарів на ремонт німецьких тракторів «Ланц Бульдог» і німецьких автомашин. Плата за навчання становила 40 окупаційних карбованців в місяць. Багато батьків старалися заплатити за навчання, тому що, 1941 – 1943 роках учнів не вносили в списки молоді, яких планували вивезти до Німеччини, але в 1943 році почалися облави і на них. В лютому 1944 року відступаючи Німецькі війська повністю розграбували і знищили приміщення навчального закладу.

На початку 60 років економіка СРСР вимагала велику кількість кваліфікованих працівників. Виходячи з потреб регіону і країни, враховуючи традиції професійного навчання в 1963 році у Вишнівці наказом №69 від 14.02.1963 року Головного Державного комітету ПТО УРСР було організовано МПТУ № 24 Чернівецького міжобласного управління ПТО. Велику роботу в організації реконструкції і відбудові навчальних приміщень, які базувались в палаці Вишневецьких, провів перший директор Антонік Володимир Сергійович. Вже на початку грудня 1963 року Вишнівецьке МПТУ прийняло на навчання перших учнів по професіях: муляр, столяр, кухар, продавець продовольчих товарів. По закінченню навчання перші випускники були направленні на роботу на Далекий Схід, Урал, Казахстан.

В продовж років формувався інженерно-педагогічний колектив, розширювалась і зміцнювалась матеріально-технічна база. Було реконструйовано старі приміщення і введено в дію навчальний корпус № 3, 2 гуртожитки на 140 місць. Побудовано навчальний корпус № 2, майстерні, їдальню на 150 місць, овочесховище, спортивний зал, спортивну площадку, проведено комунікації. Вирішувалася житлова проблема працівників училища. На початку 70 років у Вишнівецькому МПТУ щорічно навчалося більше 600 учнів.

Навчальний заклад в продовж своєї діяльності змінював свою назву. З 1978 року ПТУ № 5, з 1984 року Вишнівецьке середнє професійно-технічне училище № 5, з 1995 року ПТУ-5 смт. Вишнівець. З 01.01.2013 року ДНЗ «Вишнівецький професійний ліцей»

Сьогодні ДНЗ «Вишнівецький професійний ліцей» є сучасним виховним навчальним закладом, в якому навчається більше 300 учнів. Тут створені сучасні майстерні по спеціальностях, лабораторія контрольно-касового обладнання, лабораторія продовольчих товарів, лабораторія будівельних матеріалів,  лабораторії кухарів з дегустаційним залом, лабораторія кондитерів з дегустаційним залом, кабінети спец-дисциплін та загальноосвітніх предметах, діють спортивні гуртки та гуртки художньої самодіяльності.

Враховуючи вимоги ринку всі професії, по яких навчаються учні інтегровані: кухар-кондитер; продавець продовольчих товарів, контролер-касир; муляр, маляр, штукатур. Учні ліцею є неодноразовими учасниками і призерами республіканських та обласних конкурсів професійної майстерності, учнівських олімпіад із загальноосвітніх предметів, художньої самодіяльності, спортивних змагань. Щороку частина випускників продовжують навчатися у ВНЗ. Досвідчений колектив нараховує 35 чол., з них 17 майстрів в.н.,             18  викладачів. 13 чол. є випускниками нашого навчального закладу.

Педагогічний колектив докладає всіх зусиль, щоб передати свій досвід, уміння та знання молодому поколінню. Виховати з них гарних людей, патріотів, хороших спеціалістів.