СПРАВЖНЯ ЛЮБОВ – ЛИШ ОДНА

Стверджували на своєму  вечорі з нагоди Дня усіх закоханих ліцеїсти Вишнівецького професійно- технічного. Мабуть, ще не всі з них, а була це група №26 , відчули цей плід найкращих людських почуттів. А як  образно, як мрійливо і тепло вони говорили про нього.

Важко встановити, коли на землі з’явилося кохання. Воно існує стільки часу, скільки існують люди. І юні ведучі Владислав Петрук та Юлія Мазур стверджують:

-Любов придумана не нами,вона від Бога нам дана. І хоч любов буває різна, та кожна справжня- лиш одна. У різні віки, на різних мовах звучить:«Я кохаю тебе»… Кохання- вогонь і лід, поезія і проза, як пісня, що лине  над безкрайніми степами, як передзвін  струмочка, як грім і блискавка, як  зірка, що вражає сміливця красою і простотою водночас. Кохання- це все, що було й буде вічно.

Про це й захоплено мовить поетичними рядками  юнка Тетяна Гавриш:

– Чи переллю колись у слово

Оце щемливе почуття?

Що так зненацька і раптово

Ввірвалося в моє життя?

До крику – душу обпалило!

До крові серце обпекло!

Подарувало мені крила,

До неба- вкотре-підняло!

Підхопила  подружка:

-Не скажу,бо не знаю, як вийшло,

Все так сталося,ніби у сні,

Очі , схожі на стиглі вишні,

Зазирнули у душу мені.

Я завмерла від погляду того,

Зупинилося серце на мить:

В нім і радість була, і тривога,

Що одною струною бринить…

А  інша вродливка стривожено  говорила:

Спини мене, отямся і отям,

Така любов буває раз в ніколи,

Вона промчить над зламаним життям

За нею будуть бігти  видноколи.

Вона ж порве нам спокій до струни.

Вона ж слова поспалює вустами,

Спини мене, спини і схамени…

По-своєму бачить кохання Тетяна Бекас:

-Я і в думці обняти тебе не посмію,

А не те,щоб рукою торкнутися сміла.

Я люблю тебе просто- отак, без надії,

Без тужливих зітхань і без клятвенних слів…

Підбирали собі поетичні перли юнаки і дівчата, мабуть, за тими  почуттями, котрі тривожать їхню душу. Ось, приміром, як розповідає про перше кохання  Марія Гаргула:

-Розкажу тобі думку таємну,

Дивний здогад мене обпік:

Я залишуся в серці твоєму

На сьогодні, на завтра, навік.

І минатиме час, нанизавши

Сотні вражень, імен і країн,-

На сьогодні, на завтра,назавжди

Ти залишишся в серці моїм.

Піснею «Твоя гітара» привітала  Марія Брега  і  учнів –іменинників- Валентину Кулину та Валентина Винарчука.

На жаль, газетна площа не дозволяє  опублікувати всі знайдені ліцеїстами  перлини про  найсвітліше із почуттів, з котрим кожен із нас  прямує життям. Дай , Боже, щоб у кожного з них воно було щасливим на все життя і у парі. Таким  нічого не страшне.

Але повернусь до свята. Тут уже ведучі  стверджують, що в Америці в День закоханих не зустрінете жодної жінки без букетика квітів. В Італії цей день називають  «солодким», бо дарують коханим переважно солодощі. Найбільш неординарно  святкують в Японії. 14 лютого на головній площі Токіо відбувається щось незвичайне: кілька дівчат і хлопців, стоячи на сцені, голосно вигукують свої побажання та освідчуються в коханні. Хто зробить це голосніше, той отримає приз. У Німеччині дівчата писали на  цибулинах тюльпанів  чоловічі імена: який тюльпан зацвіте першим, за того  дівчини вийде заміж.

Усіх святкових витівок, що їх роблять на День Святого Валентина, перелічити годі. Що там тобі листівки у вигляді сердечок, цукерки, парфуми і  квіти!

Гумор на святі ліцеїстів також зашкалював. Ось одне із освідчень юнака (гарно зіграли Дмитро Дучинський та Оля Палчинська):

– Галю, я тебе кохаю. За мною ти, як за кам’яною стіною…

– Коханий, он павук…

І вже довелось «Галі» виносити  милого на руках зі сцени. Щоб хоч живий залишився від отриманого шоку.

Багато ще різних цікавих сценок запропонували на суд своїх друзів учні із групи №26. Їм, а також майстрам Інні Тітар та Надії Волошин, класному керівникові  групи Зеновії Олексієнко і подякував за змістовний вечір і  гарно проведений час  заступник директора з виховної роботи  Едуард Сидор.

Зі свята всі поверталися зі своєрідними «валентинками»- смаколиками у вигляді корзинки, обгорнутої білим фатином з бантиком , спеченими  і оформленими власними руками, де особливо відзначились Неля Колеснік, Ліля Малігловка і Діана Цьонь.  Вишукано і приємно.

Ганна Барва


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *